Кошик
148 відгуків
Дуже економний карбоновий обігрівач (всього 400 Вт)!Хочу Обігрівач!
Дрібний та крупний опт!
Контакти
+38067471-00-13
Київстар
+38095590-85-96
МТС (Водафон)
+38093539-18-79
Лайф
+38047255-28-83
факс
ТЕКС-МАСТЕР
Ірина, Інна, Станіслав
УкраїнаЧеркаська областьЧеркасивул.Смілянська, 173/118000
Мапа
Наявність документів
Знак Наявність документів означає, що компанія завантажила свідоцтво про державну реєстрацію для підтвердження свого юридичного статусу компанії або фізичної особи-підприємця.
+380
67
471-00-13
+380
95
590-85-96
+380
93
539-18-79
Хімією землю не нагодуєш. Дивіться на рослину не лише зверху, а й знизу!

Хімією землю не нагодуєш. Дивіться на рослину не лише зверху, а й знизу!

Хімією землю не нагодуєш. Дивіться на рослину не лише зверху, а й знизу!

 

Чому варто займатися сидерацією, навіщо потрібні сидерати у сівозміні?

Ідея сидератів не тільки в тому, щоб завжди мати покрите поле. У першу чергу, це захист ґрунтів від ерозії, у другу — покращення життєдіяльності живих організмів ґрунту, у третю — оптимізація структури ґрунтів, внесення в них органічної маси. І одне з найважливіших завдань сидерації — це пожива для ґрунту, можливість наситити його зокрема й вуглекислотою, яка є одним із основних складників харчування ґрунтових бактерій. Органічна маса, сидерат, дає нам можливість за рахунок свого коріння, яке проникає у глибші шари ґрунту, дістати необхідні елементи живлення. Потім ця органічна маса допомагає перетворити їх у легкодоступну форму, і таким чином рослина споживатиме раніше недоступні для неї, але потрібні елементи.

 

Скільки років потрібно використовувати сидерати на полі, щоб отримати результат?

Застосовувати сидерат потрібно щороку. Якщо ми запроваджуємо сидеральну сівозміну, ми не повинні поле залишати без покривної культури, воно завжди повинне бути закрите. У нас повинен йти комбайн — і слід у слід за комбайном ми вже повинні сіяти сидерати, щоб не втратити вологу.

 

Чи можна плуг замінити сидератом?

Основною проблемою наших ґрунтів, і не тільки наших, а й у цілому світі, є неправильний обробіток ґрунту.

Плуг потрібно замінити кореневими системами різних рослин, таких, як вика, пелюшка, хрестоцвіті (гірчиця, редька). Також потрібно висівати культури, які мають розвинуту кореневу систему, — соняшник, кукурудзу, злакові, льон, гречку, фацелію. Все має відповідні пропорції, але правильність змішування сидерату — завжди має бути 50% бобових для того, щоб вони самі себе харчували. І лише коли сидерат зацвітає, тільки тоді ми можемо проводити з ним операції, чи це знищення гліфосатом, чи легеньке дискування на глибину до 5 см, де працюють в основному аеробні ґрунтові бактерії. І вже після цього ми можемо всівати основну культуру. А коріння сидерату виконує роль плуга, роль обробітку ґрунту. Там, де були посіяні сидерати, не спостерігається тріщин на землі, набагато краща структура ґрунту.

 

Як правильно навчитися змішувати сидерати?

Якщо сіяти тільки одну культуру, це не буде сидерат, це буде просто покрите поле від вивітрювання родючого шару. Одна культура ніколи не буде сидератом. Якщо ми будемо сіяти одну гірчицю, ми будемо мати певні спільні хвороби з іншими культурами, та й її коріння не настільки потужне, щоб розпушити ґрунт. Тому, бажано, змішувати декілька видів сидератів, наприклад, гірчиця+фацелія, редька+фацелія, ріпак+люпин+льон.

 

Чи є вже в Україні такі господарства, які використовують сидерацію? І наскільки вона поширена у світі, у Франції, наприклад?

В Україні сидеральну систему випробовує багато господарств, холдингів. Працюють методом проб і помилок, зазвичай. Але ця технологія має незаперечне право на життя і в майбутньому на більш структурних ґрунтах набуде широкого розповсюдження. Ідея в тому, що земля повинна бути завжди покрита. А як там хто що зробив, якого компонента більше чи менше, не має великого значення. Треба пробувати.

Щодо Франції, то тут уже 10% всіх площ зайняті вирощуванням основних культур посівом у сидерати. Оскільки ґрунт вони глибоко не обробляють, не знищують його капілярність, мають достатню кількість підтягнутої ґрунтової вологи. І, по-друге, сидерат закриває землю, немає прямого потрапляння сонячних променів і випаровування води, плюс рослини на себе також притягують росу. Існує поняття точки роси, і коли покритий ґрунт, воно завжди краще. Адже ґрунт має менші перепади температури: вдень менше нагрівається, а вночі менше вихолоджується. Підіть на поле, де є інтенсивний обробіток, подивіться, чи там є роса. Навряд чи ви її там знайдете раніше, аніж на посівах, де поле не так інтенсивно обробляється. Тому що зруйновано увесь капілярний шар. А сидерація значно покращує вологозабезпечення.

 

У чому особливість підсіву у сидерати, потрібно використовувати лише сівалки прямого висіву?

Ні, Ви можете сіяти й звичайними сівалками. Тому переозброювати увесь свій техпарк немає необхідності, завжди можна вийти з того, що ми маємо. Найважче підсіяти зернові в сидерат. Тому що ріпак, як правило, виступає сам як сидерат, а от зернові мілко заробляти потрібно, і рослинна маса зверху досить-таки ускладнює цей процес. Тому потрібно робити неглибоке лущення на глибину 3—4 см, максимум до 5 см, і тоді всівати. Це якщо йдеться про техніку, яка є у переважної більшості в нас в Україні. В Європі ж використовують коток для того, щоб прим’яти сидерат, і сівалки прямого посіву прямо в сидерат всівають культуру. Також є важливим моментом кількість опадів. Якщо кількість опадів менше 500 мм, там уже буде важче виростити пожнивний сидерат. Просто треба отримати сходи та масу до посіву основної культури. Але для цього підбираються просто інші культури, наприклад, дрібнонасінні культури, які не потребують багато вологи, щоб зійти. Вирішення питання є, але не настільки високопродуктивна віддача від сидерату буде у подальшому. До речі, льон буде сходити за будь-якої погоди.

 

Чи випробовувалася сидеральна система в світі раніше, і де її найбільше застосовували?

Все нове — це добре забуте старе. Коли стало менше опадів, усі згадали, що треба зберігати вологу, і тепер думають, як її консервувати, здобувати тощо. Коли підвищились температури, у нас і земля тепер більше прогрівається, а якщо земля прогрівається, значить, більше випаровується. Тут і стали в пригоді сидерати та мульчування, мульчею зменшуємо температуру ґрунту, він накритий, як ковдрою, і температура набагато нижча.

 

Які є недоліки сидеративної системи?

Недоліком можна вважати те, що у перші роки застосування такої системи знижується урожайність. Спочатку буде спостерігатися невелике зниження урожайності та збільшення кількості бур’янів. Тому що фосфор, калій, які ми вносимо, не будуть так швидко досягати коріння, як ми того хочемо. Хоча іноді буває, що в перший рік урожайність, навпаки, зростає. Але з часом це все знівелюється.

Ще недоліки — потрібно, щоб вистачило вологи для сидерату, що в нас не завжди є в липні, серпні, вересні. І ще - не дати йому перерости. Часто люди допускають, що сидерат переростає, і ми маємо уже не органічну масу, а грубі стебла, які важко обробляються і вже абсорбують для себе більшу кількість азоту, щоб розкластися. Та це, швидше, не недоліки самої системи, а недоліки невмілого застосування.

 

А якщо залишити традиційний підхід до обробітку ґрунту і не використовувати сидерати?

Тоді ми нічого не досягнемо. В агрономії потрібно шукати абсолютно нове рішення. Максимум органіки в ґрунті та мінімум обробітку. Я не прихильник No-till, бо є різні типи ґрунтів, де не можна цією технологією багато досягнути, але водночас я противник плуга. Є стерньові культиватори, якими можна обробляти, є глибокорозпушувачі. Зверху на полі завжди повинна бути мульча, це зменшує випаровування і ризики від проливних дощів із великим розміром краплі, які розбивають дрібні частинки ґрунту в пил і змивають увесь родючий шар у річки, долини тощо.

Плужна підошва утворюється, коли плуг робить багато рихлої структури, особливо в суху погоду. Іде злива і весь пил осідає на глибині, де проходить леміш плуга. А потім на цій глибині ґрунт робиться такої ж структури, як вугілля, як щебінь, навіть коли його підірвати глибокорозпушувачем. Глибокорозпушувачі також повинні — для сидеральної системи землеробства покривної культури — бути відповідної форми лапи. Там не можуть бути розпушувачі, які мішають землю, вони мають використовувати принцип хвилі — підняв і поклав на те ж саме місце, без перевертання пласта, який обробляється. Пласт, наприклад, у 40 см, обробляється таким чином: повинна хвиля пройти і лягти назад, зрушивши лише саму плужну підошву.

 

В Україні ті, хто раніше відмовився від плуга, оранки, зараз повертаються до неї, особливо на важких, безструктурних ґрунтах. Тому що для відмови потрібно запустити систему сидератів. У безплужного обробітку також є свої недоліки, важка дискова борона також робить підошву. Ми маємо підошву і від плуга, й від борони, тому робимо тільки гірше. А от за допомогою коріння рослин ми покращуємо структуру ґрунту. Мульча, яка постійно вкриває поле, не дає родючим частинкам ґрунту проникати у глибші шари.

Під час посіву в сидерат на полі не має бути ані важкого трактора, ані важкого автомобіля, проїзд полем заборонено будь-чому. Це мають бути шини низького тиску, здвоєні колеса на тракторах, тоді це буде найбільш ефективно. Навіть під технологічними коліями, де ходить обприскувач, ґрунт вже буде переущільнений. Тому на цих коліях потрібно також щороку проходити розпушувачем.

Для ведення популярного в усьому світі органічного землеробства - сидерати перша необхідність.

Попередні статті